Портфоліо

Тут ви можете ознайомитися зі зразками моїх робіт. Якщо цікавить конкретна тематика  ― запитуйте. Я надам відповідний приклад. За роки роботи маю чималу збірку текстів на різноманітні теми.

Віват, ліцей, віват!

Четвертого березня о 8 годині ранку Житомир завмер у тривожному передчутті. Здавалось, що пронизливий звук сирени лунає безмежно довго. В'їдливо проникає у самісіньке серце. Ріже по живому. Неспокій наростав. І недаремно…

Вже за мить славне місто жита і миру здригнулося від ракетного удару. І практично одразу до місця події помчали карети швидкої та служби порятунку. Черговим «військовим об'єктом» для рашистів став ліцей №25. Сторічний навчальний заклад перетворився на купу цегли та величезну хмару пилу. У повітрі ще довго кружляв пошматований папір. Зошити, шкільні журнали, підручники. Все, що мало сіяти добре і вічне… Слава Господу, ніхто не загинув.

Новина розлетілася блискавично. В ту хвилину сотні дитячих і дорослих сердець обернулися на згусток пекучого болю. Чому і за що? Діти відмовлялися вірити у руїни і не ховали сліз. Дорослі ж мали діяти негайно, аби не дати відчаю жодного шансу!

Толока – гарна українська традиція. Затьмарена війною, але від того ще більш людяна і корисна. Вже наступного дня до зруйнованої школи прийшло багато небайдужих: педагогічний колектив, батьки, старшокласники, випускники, просто містяни. Гуртом розбирали завали і намагалися врятувати бодай щось. Вивозили пошкоджені шафи, стільці, парти, залишки техніки.

Одинадцятого травня шкільна родина зібралась біля знищеної будівлі, аби вшанувати пам'ять про рідний ліцей. Як реквієм, для нього прозвучав дійсно «останній» дзвінок…

І як промінчик надії – рішення створити організацію «РеНОВАція 25 ліцею»/«ReNOVAtion 25 lyceum». До неї увійшли вчителі, батьки, вдячні випускники. Усі ті, хто щиро прагнув відбудувати ліцей.

Розуміли, що зробити це до 1 вересня неможливо, проте руки не опустили. Запровадили щомісячні благодійні заходи (25 числа) на підтримку школи. «Ми не зможемо зібрати мільярди на відбудову… але ми хочемо показати спільноті, що ми разом, нас не зламати! Ми хочемо залучити усіх можливих меценатів і благодійників, міжнародну спільноту, владу, громаду, усіх небайдужих людей задля спільної мети у відновленні нашого ліцею», – такою стала головна ідея організації.

І вже на першій акції «Віват, ліцей 25» була зібрана символічна сума – 25 тис. грн і 100 доларів. Далі – більше. 100 тис. від міськради. Грант від «Нафтогазу України» у розмірі 40 тис. грн. Збір коштів у Литві та Англії. Змогли організувати онлайн-конференцію з приватною школою в США, учні якої зібрали 2 тис. доларів. Вирішили питання і про тимчасові приміщення для навчання. На черзі – благодійний забіг 25 серпня. І нехай він буде переможний! Під зворушливу мелодію гімну ліцею:

Як перший промінь сонця вранішній зійде,

він шлях в ліцей наш 25-й прокладе.

Красою мудрістю і гомоном ідей

наповниться на цілий день ліцей.

Віват ліцей, віват ліцей, віват ліцей!

Фото www.zhitomir.info 

Сторітелінг для бренду Dove

Відчуй ― і тиша заговорить

Олеся глянула на годинник – 13.45. Ще 15 хвилин у неї було в запасі. Молода жінка перевірила сумку, чи все взяла. Від учора була трохи розгублена. Скасували змагання з волейболу, бо Закарпаття потрапило у червону зону – черговий спалах ковіду. Її восьмикласники геть занепали духом. Занепокоєння відчула і вона.

Вже 17-й рік Олеся працювала у школі для глухих дітей. Світ нечуючих особливий. У ньому ти мусиш перетворитися на одне велике серце. Інакше у спецзакладі тобі не місце. У школі закритого типу карантинні обмеження відчувалися надто гостро. Скасована поїздка засмутила дітей і спровокувала потік «супутніх скарг» на пандемію в цілому. Найбільше докучало носити маски і мити руки.

Останнє виклика́ло особливий протест. Фраза «помий руки» вже починала звучати, як загроза. До антисептиків, що стояли на кожному кроці, учні швидко стали байдужими. Розчин неприємно пахнув і, як виявилось, сильно сушив дитячу шкіру. Залишалося регулярно мити руки з милом, про що не втомлювалися нагадувати педагоги і що так сильно дратувало школярів. Як от напередодні.

Дівчина зупинила потік думок і на хвильку зайшла до ванної. Подивилась у дзеркало і легким рухом поправила зачіску. На виході зачепила поглядом новеньке мило. Її улюблене – Dove. Взяла до рук, а в голові вже народжувалась ідея…

На роботу крокувала впевнено. Ще б пак! Сьогодні вона підготувала для своїх шибеників щось виняткове. Особливе для особливих…

Олеся зайшла до класу.

– Привіт-привіт! – до неї радісно тягнули свої долоні її вихованці.

– А руки мили? – удавано серйозно і ховаючи посмішку у кутики очей, перепитала вона.

– Не починай! – емоційно, але без образ замахали у відповідь.

Між ними таки була взаємна любов.

Одразу перейшла до діла. Дістала Dove і загадково покрутила в руці:

– Маю для вас щось незвичайне!

Діти звикли, що їхня Леся слів на вітер не кидає, а значить буде цікаве продовження. Завмерли. Олеся вловила цю мить і почала розповідати.

«¼ складу цього мила – це зволожуючий крем. У ньому немає лугу. Тому Dave очищує дуже м'яко і бережно. Не сушить і не подразнює шкіру. Воно з'явилось ще в 1956 році, як медичний засіб. Для догляду за шкірою після опіків. Лише згодом компанія почала це мило продавати. І вже майже 70 років його активно купують у понад 80 країнах світу!»

Дістала мило з упаковки і простягнула дітлахам – протестуємо? Всі одразу зацінили приємний ненав'язливий аромат, а вже в процесі – і зручну вигнуту форму. Мокре мило не випадало з долонь, як зазвичай, – очевидна перевага Dave. Після миття діти захоплено торкалися своїх рук: «Шкіра ніжна і гладенька. А пахне як!»

Дівчина дивилася на ці задоволені обличчя і посміхалася. Її спонтанний і такий нехитрий метод спрацював. Ці діти не чують, але безпомилково відчувають турботу і щире до них ставлення. І платять тим же.

Золотавий голуб на упаковці був щедро покритий бризками, але не переймався з того. Він продовжував випромінювати мир, відданість і любов. Така ж атмосфера панувала у класі.

І хіба є щось дорожче?

Письмо для рассылки

Тема письма: Как локдаун отправить в нокдаун? 

Не читай ❌ если не хочешь генерировать ежемесячную прибыль от $15.000. Даже во время карантина!

Приветствую! С вами – Дарья Шанс.

Уходящий 2020-й оказался непростым для сферы бизнеса. Пандемия сделала своё «чёрное дело»:

• Закрыла офисы
• Заперла всех по домам
• Выбила из колеи офлайн-предпринимателей
• Спровоцировала убытки
• Стала испытанием на прочность

Чтобы удержаться на плаву, многие в срочном порядке стали переводить свой бизнес на интернет-площадки 💻

🆘 Но у большинства предпринимателей не получается добиться успеха в онлайне ☹

🔝 Причина: они не используют или не знают, как правильно применять главный инструмент, который гарантирует крутые продажи! Хочешь узнать о чём речь? Тогда не медли!

❗ Только сегодня и специально для вас: новогодний 🎄 подарок – возможность приобрести 5 ценных PDF-книг всего за $19. Обычная цена – $116. Зачем делать новогодние траты ещё больше : ) ?

В комплекте – секреты самых продающих офферов.

За эту символическую плату вы узнаете:

• какие 18 продающих элементов ведут к максимальной конверсии
• как не дать конкурентам себя «съесть»
• как показать миру свою уникальность
• как за 100 дней развить свой личный бренд
• какие 50 действий помогут владельцу бизнеса увеличить прибыль компании

И это ещё не всё!

Первые 20 человек, которые подадут заявку прямо сейчас, получат секретный БОНУС 🎁 Не буду раскрывать все тайны. Скажу только, что десятки людей заплатили нам за этот продукт более $1900. А вам он достаётся БЕСПЛАТНО 🔥

Условие только одно – успейте нажать на кнопку

КНОПКА БЕГУ БРОНИРОВАТЬ СУПЕРКОМПЛЕКТ С СУМАСШЕДШЕЙ СКИДКОЙ!

Время акции ограничено! Поторопитесь сделать себе под Новый год отличный подарок – комплект книг + секретный мега полезный бонус. И всё это всего за $19. С такой информацией вы с лёгкостью отправите любой локдаун в сокрушительный нокдаун! Вы сможете строить самые смелые планы, а ваш бизнес будет процветать!

Текст-интрига

Для Dubok Wooden Family ― бюро по изготовлению детских деревянных конструкторов

Без него всё было иначе! Трудно и очень долго.

Однажды он приехал в наше конструкторское бюро и всё изменилось.
Если в цеху слышен его неутихающий, непривычно высокий голос, значит всё в порядке - работа кипит.

Его помощь нужна в производстве каждой модели нашего конструктора!
Ведь он настоящий профессионал с острым умом и железным характером.
Целеустремлён, умеет молниеносно принимать чёткие правильные решения.
Мы всецело ему доверяем!

Работает наш знакомый в тесном тандеме с ассистентом, которого мы называем - «умный стол». Задача стола - удерживать в нужном положении деревянную панель, с которой мастерски управляется его коллега. Нам даже не нужно наносить на поверхность дубовой доски разметку будущей модели. Она чистая, но мы уверены: детали будут прорезаны безупречно!
Вот так, без рисунка, с чистого листа. Каждая часть получится правильного размера, с идеально гладкими гранями и будет пропилена на нужную глубину.

Его движения точны до десятой доли миллиметра. Он управляет важным и опасным инструментом: фрезерным станком. На кончике которого закреплены резцы для обработки дубовой панели. Фреза вращается с бешеной скоростью.
Но наш умелый специалист с легкостью её контролирует, не давая испортить деталь будущей игрушки. Он знает всё: быстроту оборотов, угол наклона, глубину пропилки.
Безошибочно подберёт нужную фрезу. Вовремя подаст воздух, чтобы очистить панель от древесной пыли. А чтобы не перегрелся инструмент, он точно по часам включит охлаждение.
Он может трудиться без устали - 24 часа в сутки.

Без него как без рук!
Друзья, познакомьтесь - наш верный друг и очень нужный помощник - робот-манипулятор.
Именно он стальной хваткой зажимает в своей металлической ладони фрезер и действует, как безустанный сверхчеловек.

А вы сразу догадались, о каком помощнике речь?

Текст для туристического блога

Медовый месяц в Греции

«А в таверне тихо плачет скрипка…»

Её мелодию не запомнили, а вот невероятный вкус нежного мяса омара – да! Алексей и Наталья вспоминают этот морской деликатес до сих пор : )

Но давайте по порядку…

- Выйдешь за меня?

- Даа!

Подготовка. Свадьба. Желание провести медовый месяц незабываемо. Когда тебе за 30, «американских горок» уже не хочется. Больше по душе тихая романтика. Решено: это будет поездка в Грецию.

С таким планом обратилась ко мне пара из Днепра. Я предложила несколько вариантов. Молодожёны выбрали Four Seasons Astir Palace – роскошный отель Афинской Ривьеры. 30 минут езды в исторический центр города, а на месте: пляжи, рестораны и бары, спа-салон, модные бутики. Вокруг – невероятной красоты сосновый бор.

Молодые люди забронировали бунгало в укромной части курорта. Личный бассейн влюбил ребят с первого взгляда.

Вылет – через два дня после свадьбы. Практически прямо из Загса. Поэтому предложила им дополнительно посетить Санторини. Этот небольшой уголок греческой земли считают самым живописным и романтичным островом мира. Идеальное место для свадебной фотосессии.

Идея ребятам понравилась, но найти фотографа говорящего на русском оказалось проблемой. Невеста отмела иностранцев сразу. Не хотела чувствовать дискомфорт в общении. Желание клиентов – закон. После долгих поисков, я нашла девушку, которая согласилась прилететь на остров из Афин, специально на съёмку.

Каким же было моё удивление, когда наши молодожёны… отказались покидать Афинскую Ривьеру. Хотя было уже всё готово: куплено второе свадебное платье, чудное ожерелье из жемчуга терпеливо ожидало своего часа.

- Нам и здесь хорошо! Вокруг такая красота! Может не надо?

- Ребята, даже Бали в рейтинге идёт после Санторини! Ваш отель расположен прямо на склоне кальдеры. Кратер спящего вулкана виден, как на ладони. А знаменитый солнечный закат на фоне Эгейского моря? Он ждёт вас : )

Уговорила. Утренним паромом они отправились в Имеровигли. Войдя в номер с бассейном в отеле Gold Suite, у ребят перехватило дыхание – это было 100% попадание в их ожидания. Чтобы насладиться волшебным островом сполна, 3 дня не хватило. Сложно оставаться равнодушным, когда ты просыпаешься, словно на облаке, купаешься в бассейне на скале, гуляешь практически по крышам… А красоты ночного Санторини – это непередаваемо!

«Мы обязательно прилетим сюда ещё раз!» – вместе с благодарностью услышала я от Алексея и Натальи. Оставшиеся 3 дня отпуска они провели в Афинах.

Две экскурсии с персональным гидом, в Афинах и на Санторини, заказ столика на истинно греческое ночное шоу в бузуки-клуб – впечатлений масса. Невеста уже бывала в Греции и ей очень хотелось показать этот колорит жениху. В этом ей помог наш гид. Напоследок он посоветовал паре посетить одну рыбную таверну. Чудесный вкус и приятный аромат блюда из лобстера стал апогеем греческого колорита. В этой таверне молодые люди оставили свою любовь к сказочной Элладе навсегда. А с собой увезли чудесные снимки – медовый месяц удался на славу!